|
поради Айболита
Увага ГРИП!
Що таке грип у дітей? Як грип проявляється у дітей? Початок захворювання раптовий, з високою інтоксикацією. Дитина стає млявою, скаржиться на сильний головний біль і загальну слабкість. У неї висока температура, що досягає 40 С, озноб і лихоманка
Що робити, якщо дитина захворіла? Укласти в постіль в окремій кімнаті або, принаймні, відгородити його ліжко ширмою або фіранкою.
Чим небезпечний дитячий грип? У дітей після грипу часто виникають такі ускладнення: синусити, отити, пневмонії. Чи можна попередити грип у дитини? Краще грип не лікувати, а попереджати! Щеплення від грипу - найбільш ефективний засіб захисту. Це підтверджують цифри: вакцинація в осінній період допомагає вберегтися від грипу в 70-100% випадків. Увага!!! Підвищення температури тіла - захисна функція організму, спрямована на боротьбу зі збудником захворювання, тому не слід зловживати жарознижувальними препаратами, якщо температура не перевищує 38-38,5 С.
ХАРЧОВЕ ОТРУЄННЯ У ДИТИНИ: ОЗНАКИ, ПРИЧИНИ І ЛІКУВАННЯ Харчове отруєння у дитини – далеко не рідкість, а особливо в жаркий час року (трохи рідше – восени). Не встиг озирнутися – малюк тут же вхопив щось своїми брудними руками, внаслідок чого почалася діарея. Що таке харчове отруєння у дитини, які бувають види, чому трапляється, які заходи при цьому брати – саме про це і піде мова в статті. Що таке харчове отруєння ? Харчове отруєння – розлад травлення, викликане вживанням недоброякісних продуктів і попаданням в організм отрут або токсинів з їжею. Лікарі називають отруєння кишковими інфекціями, збудниками яких є бактерії і віруси. Найчастіше зустрічаються такі інфекції: сальмонельоз, дизентерія, ешеріхіоз, ієрсиніоз, кампілобактеріоз. Види і причини харчових отруєнь : Харчові отруєння умовно ділять на 2 групи:
Причиною ПТІ є не так самі мікроорганізми, як токсини – отруйні речовини, які утворюються внаслідок їх життєдіяльності або загибелі. Зазвичай ПТІ носить характер груповий хвороби і відрізняється миттєвим, нетривалим перебігом. Харчове отруєння зустрічається найчастіше в літній та осінній періоди. Влітку зазвичай діти заражаються через продукти, що знаходяться без холодильника і заражені хвороботворними мікробами, які в теплих умовах починають стрімко розмножуватися. Харчове отруєння у дитини може бути викликано самими різними продуктами. У літній час найбільш небезпечними є молочні продукти і кондитерські вироби, що не піддавалися термічній обробці. Нерідко зустрічається також отруєння бананами та іншими фруктами (в основному, якщо вони погано вимиті). Особливо сприятливі умови для мікробів в рибі, м’ясі, ковбасі, сирі, кефірі, студне, кремах, яйцях і ін Якщо продукти знаходяться в теплі, небезпека збільшується, а холод уповільнює розмноження бактерій. Найбільш схильні харчових отруєнь малюки до 3-х років (більше 50%). Отруєння дуже небезпечні, особливо у таких маленьких дітей, адже вони можуть призвести до плачевних наслідків. Тому потрібно якнайшвидше розпізнати ознаки отруєння і надати дитині своєчасну допомогу. Симптоми : Точний діагноз кишкових інфекцій може бути встановлений тільки лікарем, виходячи з клінічної картини і лабораторних досліджень (визначення в венозної крові титру антитіл і збудника в блювотній масі і калі). Харчове отруєння у дитини можна запідозрити за його деякими симптомів. Якщо малюк скаржиться на біль у животі, відмовляється від їжі, стає млявим, його турбують пронос і блювота (часто слідом після блювоти підвищується температура), потрібно негайно зайнятися лікуванням. І до приходу лікаря можна надати першу допомогу. Харчове отруєння: що робити до приходу лікаря? До приходу педіатра або до приїзду швидкої допомоги постарайтеся умовити дитину лягти в ліжко, займіть іграми, почитайте, увімкніть мультики, адже чим менше малюк буде рухатися, тим імовірність ускладнень менше. Не потрібно, щоб у приміщенні було спекотно, потіти дитині не можна – його організм втрачає воду і без того. Бажано також, незалежно від віку, щоб дитина ходила на горщик, оскільки у разі інфекційного захворювання це захистить від зараження інших членів сім’ї. Отже, які кроки потрібно зробити? 1. Рясне пиття. Через розлади шлунку і блювоти дитина втрачає багато рідини. Тому потрібно обов’язково поповнювати водний баланс. Для цього добре застосовувати готові порошки (регідрон), розводячи їх у воді. Цей водно-сольовий коктейль прекрасно заповнить втрати рідини і не допустить зневоднення, можна чергувати його з теплим чаєм, компотом, відваром шипшини, морквяно-рисовим відваром. Приймати їх потрібно по 1 ложці (чайної або їдальні – залежно від віку) кожні 10 хвилин. Більший обсяг рідини не всмокчеться кишечником малюка і рідина відразу вийде разом з рідким стільцем. 2. Промивання шлунка. Якщо з моменту прийому їжі, що викликала отруєння, пройшло не більше 2 год, необхідно зробити дитині промивання шлунка. Для цього дати випити йому питної води (16 мл / кг ваги – після 2 років). А потім натиснути на корінь язика, викликавши блювоту. Після успішного закінчення процедури хороший ефект дасть сорбент (ентеросгель, смекта, мікросорб, полифепан або активоване вугілля). При появі в стільці зелені, крові або слизу лікар призначить антибіотик. Врахуйте: блювоту не можна викликати при отруєннях побутовою хімією (оскільки рідина піде назад, викликаючи опік органів стравоходу і проблеми з диханням) і тоді, коли малюк у несвідомому стані або причина інтоксикації невідома. У цьому випадку малюком займуться лікарі, зробивши промивання шлунка за допомогою зонда. А до їх приходу дитині можна дати рослинне масло: чайну ложку дітям до 3 років, десертну – до 7 років і їдальню – старше 7. 3. Очисна клізма. При отруєнні малюкові доцільно поставити очисну клізму (але робити це можна тільки після консультації з лікарем, тому що не при будь-яких проблемах з животиком можна застосовувати такий метод лікування!). Воду при цьому використовувати потрібно трошки прохолодніше кімнатної температури. Малюка слід укласти на лівий бік і змастити кремом кінчик клізми, потім акуратно ввести його і повільно випускати воду. Коли клізму витягли, потрібно стиснути сідниці дитини і деякий час потримати так. Після клізми теж добре дати малюкові небудь сорбент. 4. При підвищенні температури стан дитини полегшить жарознижуючий засіб (але не свічки, а сиропи або таблетки). 5. Легке харчування. У меню слід ввести корективи. Головне правило – не змушувати їсти, якщо дитина не бажає. Давати їсти йому потрібно невеликими порціями (50 мл) кожні 2 ч. Оптимально підійдуть пюреобразниє напіврідкі страви (картопляне пюре, приготоване на воді, варені овочі, каші, рибні суфле, в’язка рисова каша безмолочна). 6. Вітаміни. Після одужання малюка попросіть педіатра піді Чого не можна робити? Не можна давати знеболюючі засоби, тому що болі в животі, блювота і пронос можуть бути ознаками різних хвороб, які потребують негайного хірургічного втручання. А при знятті больового синдрому проблематично буде поставити коректний діагноз. Не можна класти при болях на живіт малюка лід або грілку – це може викликати ускладнення нападу панкреатиту, що розвивається апендициту і пр. Не можна поїти малюка розчином марганцівки або застосовувати дорослі препарати від діареї – постраждає корисна мікрофлора його кишечника.
У маленьких діток проблеми з животиком виникають досить часто. Але кишкова інфекція – проблема, яку можна запобігти. І щоб застрахувати дитину від таких неприємностей, слід уважніше ставитися до якості і чистоті продуктів у дитячому раціоні.
ШЕПЛЕННЯ ДІТЕЙ.Небезпечні інфекційні хвороби зустрічаються найчастіше серед дитячого населення. Щорічно в світі гине біля 9 мільйонів дітей від інфекційних хвороб, з них майже 3 мільйони від інфекцій, проти яких існують вакцини. Основною метою вакцинації є формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій.
Що необхідно знати про інфекції, які можна запобігти завдяки проведенню щеплень за віком Туберкульоз останнім часом набув широкого розповсюдження в Україні. Щорічно приблизно 1 млрд. людей в світі інфікується туберкульозом і до 3 млн. людей вмирає. Найбільш ефективним засобом захисту від туберкульозу є щеплення. Щеплення проти туберкульозу захищає дитину від найбільш тяжких форм захворювання: туберкульозний менінгіт та дисемінований туберкульоз легень. Гепатит В - це вірусне інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням печінки. У 30% випадків гостра форма захворювання переходить в хронічну, яка є основною причиною виникнення цирозу печінки та первинного раку печінки. До 95% випадків гепатиту В можна запобігти вакцинацією. Для профілактики небезпечних інфекцій – кашлюку, дифтерії, правця застосовується комбінована вакцина кашлюку (целюлярний компонент), дифтерії і правця (АКДП). Кашлюк - інфекційне захворювання дихальних шляхів. Захворювання на кашлюк у 25% дітей перших років життя може супроводжуватися зупинкою дихання, запаленням легень; у 3% може виникнути енцефаліт (запалення головного мозку), судоми. Діти, які перехворіли на кашлюк у ранньому віці в подальшому можуть відставати від своїх однолітків у психічному розвитку. Найбільш ефективним засобом боротьби з кашлюковою інфекцією є рання імунізація дитячого населення. Завдяки вакцинації проти кашлюку в світі запобігається 85,5 млн. випадків захворювання і 760 тис. летальних випадків. Дифтерія відноситься до найбільш тяжких інфекцій. Особливу небезпеку для життя становить токсична форма дифтерії, яка у великому відсотку випадків може закінчитися летально. На тяжкі форми дифтерії хворіють переважно не щеплені діти. У половини людей, що перенесли дифтерію лишаються тяжкі ураження серця. Єдиним діючим профілактичним заходом є вакцинація. Правець - гостре інфекційне захворювання з механізмом передачі збудника через ушкоджені шкірні покрови та слизову оболонку. Збудник правця здатен зберігатися та розмножуватися в ґрунті. Правець дуже тяжке захворювання, яке супроводжується судомами і може закінчитися летально. Тільки своєчасним проведенням специфічної та екстреної вакцинації може попередити захворювання на правець. Поліомієліт - гостра вірусна інфекція. У довакцинальний період паралітичний поліомієліт уражав тисячі і десятки тисяч людей, з яких 10% вмирали і 40% ставали інвалідами. В усьому світі загальна кількість дітей і дорослих з паралічами поліомієлітного походження становить 10-20 млн. Надійним захистом від цієї небезпечної інфекції є тільки вакцинація. Збудником гемофільної інфекції типу b (ХІБ) є гемофільна паличка, яка найбільш небезпечна для дітей віком до 5 років. Значну роль ХІБ – інфекція відіграє в розвитку гнійних менінгітів, пневмоній, сепсису, отитів. Лікування ХІБ-інфекцій ускладняються стійкістю збудника до багатьох антибактеріальних препаратів. За таких умов приоритетним заходом боротьби з ХІБ- інфекцією є вакцинопрофілактика. Кір - вірусна інфекція дихальних шляхів. За даними ВООЗ на кір щорічно хворіє не менш 40 млн. дітей, внаслідок ускладнень помирає понад 1 млн. дітей. Єдиним ефективним захистом від корової інфекції є своєчасна вакцинація. Епідемічний паротит – широко розповсюджене дитяче захворювання. Хворіють переважно діти у віці від 3 до 15 років. Ця інфекція є однією з найбільш поширених причин ураження чоловічих статевих залоз. У хлопчиків в майбутньому після перенесеного паротитного орхиту (запалення яєчок) можливий розвиток атрофії яєчок, пухлин, імпотенції, порушення сперматогенезу, безпліддя. Краснуха – вірусна інфекція. Розрізняють дві форми хвороби - вроджену і набуту. Вроджена форма хвороби виникає у новонароджених, якщо жінка під час вагітності хворіла на краснуху. Усі клінічні прояви вродженої краснухи об'єднують у поняття: синдром вродженої краснухи. Він характеризується розвитком у новонароджених вад сердця, глухотою, катарактою, запаленням легень тощо. Єдиним засобом, спрямованим на зниження захворюванності є вакцинопрофілактика. Набута краснуха може ускладнитися енцефалітом, артритом, тромбоцитопенією. Значний крок у імунопрофілактики зроблено після об'єднання моно-препаратів проти кору, епідемічного паротиту і краснухи в комбіновану вакцину КПК, що було здійснено у 1971 році. Зараз використовуються лише комбіновані вакцини для профілактики цих інфекцій. Необхідно завжди пам‘ятати, що при проведенні щеплень виникає мінімальний ризик розвитку післявакцинальної реакції або ускладнення, в порівнянні з тяжким перебігом інфекційної хвороби та ризиком виникнення ускладнень.
|